Інтерактивні методи навчання

Поняття про інтерактивні методи навчання

Теоретичною основою використання інтерактивних методів навчання є системний, особистісно-зорієнтований та діяльнісний підходи до побудови дидактичних процесів; теорія оптимізації педагогічного процесу (Ю.К. Бабанський, М.М. Поташник), а також інваріантність процесу навчання, уроку як конкретної форми існування процесу засвоєння знань і методу навчання як мікродіяльності навчання.

Наявний науковий фонд є підтвердженням інтересу до проблеми використання інтерактивних технологій у процесі навчання. Термін «інтерактивний» прийшов до нас з англійської і має значення «взаємодіючий». Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені (В. Гузєєва, В. Кондратюк, С. Крамаренко, А. Нісімчук, О. Падалка, О. Саган та ін.) визначають його як діалогове навчання: «Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня». Ми поділяємо точку зору О. Пометун та Л. Пироженко, які визначають сутність інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів: «Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)». Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже подібні підходи застосовувалися з давніх часів, а протягом короткого часу на початку радянської педагогіки були дуже поширеними в школі (лабораторне та бригадне навчання 20-х років). Науковці відзначають, що ефективність інтерактивних методів навчання полягає у підвищенні «ККД» процесу засвоєння інформації. За даними американських вчених, під час лекції учень засвоює всього лиш 5 % матеріалу, під час читання – 10 %, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20 %, під час демонстрації – 30 %, під час дискусії – 50 %, під час практики – 75 %, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання – 90 %. Звідси можемо зробити висновок про необхідність використання інтерактивних методів з метою підвищення рівня якості навчального процесу. Особливістю інтерактивного навчання є те, що саме воно створює усі необхідні умови для налагодження суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Відтак, учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, відчуває себе активним учасником подій, власної освіти та розвитку. Це особливо важливо у процесі підготовки учителя, який має навчитися використовувати дані методи у власній діяльності, цим самим створити комфортні умови для забезпечення ефективного протікання процесу навчання, внутрішньої мотивації навчання. Використання інтерактивних методів навчання дозволяє досягнути ефекту новизни та оригінальності, підвищення пізнавальної активності учасників процесу навчання. На нашу думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учасники навчально-виховного процесу навчаються ефективній роботі в колективі, відбувається свідома «відмова» від пасивного засвоєння інформації, невміння її здобувати, застосовувати тощо.

У сучасній педагогічній науці існують різні підходи до визначення інтерактивних методів навчання. Так, О. Сіроштан методи інтерактивного навчання визначає як «систему способів цілеспрямованої міжсуб’єктної взаємодії педагога (викладача) і студентів, спрямованих на розв’язання навчально-виховних завдань фахової підготовки майбутніх педагогів у процесі навчально-пізнавальної діяльності вищого навчального закладу».

І. Куришева під інтерактивними методами навчання розуміє «способи організації активної, продуктивної взаємодії учнів між собою, з учителем, з різними джерелами інформації, а також з комп’ютером у формі навчальних, ділових, рольових ігор, дискусій, виконанні проектів, аналізі конкретних ситуацій, за якої відбувається освоєння нового досвіду й одержання нових знань, надається можливість для самореалізації учнів».

На думку Н. Коломієць, інтерактивними вважаються такі методи навчання, які реалізуються завдяки активній взаємодії учнів і дають змогу на основі внеску кожного з них у спільну справу отримувати нові знання, організувати спільну діяльність, ідучи від окремої взаємодії двох-трьох осіб до широкої співпраці класного колективу.

Проведений аналіз дефініцій дозволяє зробити висновок, що інтерактивні методи навчання – це взаємопов’язана спільну діяльність студентів і викладача, за якої всі учасники освітнього процесу взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно вирішують проблеми, моделюють ситуації, занурюються в атмосферу співпраці зі спільного вирішення проблем.